Ундервуд

Гурт «Ундервуд» був заснований Максимом Кучеренко та Володимиром Ткаченко в 1995 році зі студентів Кримського медінституту. У складі колективу, крім лідерів гурту, грали в різні часи Євген Чемоданов (гітара), Валерій Кестер (бас), В’ячеслав Кисловський (барабани) (на жаль, він помер) і Вікентій Диро (барабани).

Спочатку муза гурту була орієнтована на високу поезію і альтернативне сприйняття рок-н-ролу. Оскільки їх прикладом для наслідування служили не «Чайф» з «ДДТ», а Бродський з Хармсом, відповідно і пісні в них про інше. Музиканти весь час намагалися і намагаються розвивати екстремальну ідею в пісню, а потім грати з цією ідеєю.
У 2000 році гурт «Ундервуд» почув Олег Нестеров, продюсер компанії «Снігурі-музика». Від тоді музиканти перебралися до Москви, і намагаються робити свою музику на пам’ять собі і на радість людям.

Над своїм дебютним альбомом хлопці працювали в студії півтора року, в режимі безсонних ночей, серед набитих недопалками попільничок і гір немитих чашок з-під кави. При такому напруженому графіку їм вдавалося ще давати концерти, розриватися між рідними кримськими вуличками і велетенських розмірів проспектами Москви, та й вчитися ж потрібно, працювати.

З тих пір, як пісня ”Гагарін, я вас любила” потрапила в ротацію більшості радіостанцій, а трохи згодом з’явився кліп на цю пісню, все вже стало далеко не жартівливим. В одну мить гурт «Ундервуд» став відомий всім, навіть тим, кому музика, в принципі, по барабану. Пісні «Гагарін, я вас любила» і «Поки я любив тебе» увійшли в саундтрек до фільму «Даун Хаус» Романа Качанова, чим зайняли для їх авторів місце під сонцем не тільки українського шоу-бізнесу, а й російського. А це вже, як ви самі розумієте, аж ніяк не дрібниця.

Джерело біографії: www.undervud.ru/

Гурт “Ундервуд” створений в Севастополі професійними лікарями Володимиром Ткаченком і Максимом Кучеренко, з яких один анестезіолог, інший – психіатр. Роботу на музичних теренах поєднують з професійною кар’єрою, а також із захопленням кіно. Назва гурту народилося після покупки однойменної антикварної друкмашинки. Перша спільно записана пісня – “Кокаінеточка” Вертинського. На початку 2000 року колектив вирішив завоювати Москву, для чого відправився в першопрестольну з демозаписами, які вельми вразили продюсера лейбла “Снігурі” Олега Нестрова. Композиції «Гагарін, я вас любила» і «Поки я любив тебе» увійшли в саундтрек до фільму “Даун Хаус” (поряд з треками Найка Борзова, DJ Грув, НОЖА ДЛЯ FRAU MULLER і ін.). На початку 2001 вийшов сингл «Гагарін, я вас любила» і відеокліп на однойменну пісню, що стала хітом (критик А. Троїцький бачить в ній традиції гуртів “Нуль” і “Аукціон”). Другим синглом була видана пісня «Федюнчік, подивися,” Титанік “». У березні 2002 року гурт планує випустити повноцінний альбом

Всі учасники проекту – професійні лікарі. Солісти – лікарі особливо видатні. Володимир Ткаченко спеціалізується в анестезіології та реаніматології, Максим Кучеренко – в психіатрії і психотерапевтиці з ухилом в гештальт. Згуртувало Ткаченко і Кучеренко, засновників гурту (а нині її рівноправних вокалістів), захоплення аматорським кіно. Так, Максим знімав за казкою Андерсена фільм «Дівчинка з сірниками» на вулицях Сімферополя, а Володя в Нікітському ботанічному саду кліп на Help! групи Beatles. Сюжетною знахідкою, що не прийшла до ліверпульської четвірки, але відвідала світлу голову Володимира Ткаченко, став повільний «виплив» з моря його одногрупника, афроукраїнця Музамила.

Зійшлися вони і на грунті загальних музичних смаків: і тому й іншому подобалися Doors і Олександр Вертинський. Тому не дивно, що першою спільно записаною піснею стала «Кокаінеточка» Вертинського. Якось раз тяга до друкованого слова спонукнула Максима на покупку в антикварному магазині раритетної друкарської машинки «Ундервуд». І тут хлопців осінило – пошук завершився успіхом. З улюбленого гурту медуніверситету «Ундервуд» перетворився в зірку Тавриди і залишався в цьому статусі протягом декількох років.

«На початку 2000-го, – розповідає Володя, – я зрозумів: вистачить любительщини. Зібрався, взяв демо-касети і поїхав в Москву». Володя прийшов на рекорд-лейбл «Снігур» з гітарою і записом. («Я побачив Олега Нестерова і почав просити, щоб він послухав мене живцем, прямо зараз – але він, на мій подив, відмовився».) Увечері того ж дня, в гостях у своєї московської приятельки, Ткаченко зважився на неординарний крок. Несподівано для себе самого він записав на її домашній магнітофон десяток пісень під гітару, а на наступний ранок відправився на «Снігурі» і попросив повернути йому касету «Ундервуда» в заміну нової. Дзвінок з Москви пролунав через тиждень. «Снігурі» просили прислати що-небудь ще. «Ундервуд», не вірячи в те, що відбувається, відправив до Москви другу касету і … все літо 2000 р глава компанії «Снігурі-музика» Олег Нестеров слухав в машині тільки ті самі 36 пісень «Ундервуда». У листопаді 2000 року «Ундервуд» зібрався на залізничній станції Снігурівка (!), Що неподалік від Херсона, і відправився підкорювати білокам’янну…

Історія кримського чуда отримала розвиток восени, коли матеріал «Ундервуда» почули режисер і головний продюсер фільму «Даун хаус» Роман Качанов і Юрій Тюхтін, а також виконавець ролі Тоцького в картині і за сумісництвом відомий критик Артемій Троїцький, який виступає тут в якості музичного консультанта. Прослухавши «Ундервуд», вони негайно вирішили включити в саундтрек (нарівні з треками Найка Борзова, DJ Грув, «Ножа для Frau Muller» та ін.) Композиції «Гагарін, я вас любила» і «Поки я любив тебе» таврійського тріо.

Пісня «Гагарін, я вас любила» народилася у кримської команди невипадково. Кілька років назад 12 квітня Кучеренко сидів вдома і дивився телевізор. По українському ТБ йшов документальний фільм «Гагарін, я вас любила», де про першого космонавта розповідали близькі люди – родичі, друзі, колеги, земляки, перукарі і кравці, які з ним працювали, люди, що виявили тіло Гагаріна після катастрофи… Не було в кадрі тільки його вдови. Вона одного разу з’явилася у фільмі – в темних окулярах, за склом, за яким стукав дощ – жінка, яка не захотіла ділитися своєю любов’ю і своїм минулим. Фільм і цей момент, зокрема, справив на Макса таке враження, що рука потягнулася до пера і народилася пісня. Складалося Максиму кілька місяців, після чого Володимир Ткаченко наспівав пісню в студії – спробувавши зрозуміти жіночу душу і несучи в річ особливу емоційне забарвлення…

У лютому 2001 р була закінчена студійна робота над першим синглом гурту – «Гагарін, я вас любила». Примітно, що коли в тон-студії «Мосфільму» кипіла робота над «Гагаріним», в сусідній, великий студії перший зразково-показовий оркестр Міністерства оборони записував новий старий гімн Російської Федерації. При записі гімну були присутні батько і син Михалкова, а з коридору були чутні по-військовому чіткі команди керівника оркестру, генерал-лейтенанта, ввіреного колективу з 250 чоловік.

У березні 2001 р кліп на «Гагаріна» зняв Павло Румінов, який працював до цього з Земфірою, Мумій Троль і ін. Відео знімали в буквальному сенсі від світанку до заходу сонця. Гримували хлопців на студії «Фокус-фільм»: в процесі несподівано вилетіли пробки і напівпідвальне приміщення поринуло в цілковиту темряву. Гримери застигли над музикантами – в той час як адміністратори героїчно шукали на дотик електрощит. Процедура зайняла близько десяти хвилин – чого не зробиш з любові до Гагаріну! Ще через годину відвідувачі елітного меблевого салону на Ленінградському проспекті насилу розуміли, що відбувається навколо. Їх поглядам постали стильні панянки і молоді люди а-ля Франція 60-х, що прогулюються в вишуканому інтер’єрі. Актори розіграли перед камерою вечірку у французькому стилі, що відбувалась, за словами Румінова, сорок років тому, «в нашій країні, але не в СРСР».

Стіни прикрасили французькими постерами. Гагарін в кліпі з’явиться лише на екрані телевізора, що стоїть в кімнаті, в кадрах кінохроніки.

За сюжетом Володя і Макс фотографували дівчат, що грають в настільний хокей. Володя зображував фотографа паризького, маститого, що ліниво дає поради своєму молодому колезі з провінції – азартному, що рветься в бій. Максим так досяг успіху в цій ролі і так завантажив панянок-моделей, що, врешті-решт, був закиданий залізними фігурками хокейних гравців. Знімальна група, котра поклала око на свіжокуплену в «Спорт-майстрі» іграшку за 100 доларів, зітхала. Мистецтво вимагає жертв. Знайти хокей, до речі, виявилося для реквізиторів найпростішим завданням – куди більше довелося помучитися з друкарською машинкою «Ундервуд», знайденою в запасниках кіностудії Горького («Так що ж ви її все з кадру прибираєте, – засмучувалась реквізитор, – шукай ось вам…») і з телевізором-іноземцем 50-х років, за оренду якого елітний ресторан, де раритет виявили, запросив божевільну суму. Домовлялися в кілька прийомів.

Нарешті на початку квітня 2001 р перша композиція «Ундервуда» входить в «Хіт-парад двох столиць» радіо «Максимум» та в «Чартова дюжину» «Нашого радіо».

У серпні 2001 року Іллею Овсеневим знятий кліп на пісню «Парабелум», який запам’ятався всім «бабусею з рушницею»…

У листопаді гурт дає перший концерт в Москві. Пісні «Ундервуда» тиражують збірники «Нашествія», «Союз», «Суперхіт Охота», «Кайф вуха» та ін. В подарунок шанувальникам до Нового року гурт записує пісню «Ауфвідарзейн», яка прикрасила святковий ефір «Нашого радіо».

Навесні 2002 року гурт, нарешті, ставить крапку в записі альбому, після чого відразу ж два сингли потрапляють в ефіри російських радіостанцій. У Москві на радіо «Максимум» звучить «Все, що треба», а на «Нашому радіо» стартує «Стеж за її лівою рукою». Відкривається офіційний сайт гурту www.undervud.ru зі сторінкою психологічної консультації професійних лікарів Максима Кучеренко та Володимира Ткаченко.

Режисер Павло Румінов, незважаючи на те, що вирішив зав’язати з шоу-індустрією, знімає «Ундервуд» кліп на «Все, що треба». У травні 2002 року у гурту виходить дебютний альбом «Все, що треба». Попереду планів громаддя і на підході вже нові пісні. Історія триває…

(За матеріалами сайту zvezdi.ru)